Сайт вчителя російської мови та зарубіжної літератури Тетяни Василівни Киян : ПРОЕКТ "ЗОЛОТИЙ ВІК" УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Назва проекту. Музична культура XVII – XVIII століть. Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Творці хорового концерту- М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський. Збірка «Сад божественних пісень» Г.Сковороди.

Координатор проекту. Киян Тетяна Василівна

Предмет, у рамках якого проводиться робота. Художня культура.

Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту. Українська література, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

Вік учнів, на яких розрахований проект.

15 – 16 років.

Склад проектної групи.

І група - «Народознавці»

ІІ група «Мистецтвознавці»

ІІІ група - «Художники»

ІV група - «Актори»

V група - «Літератори»

Тип проекту. Дослідницький.

Мета проекту. Дослідити національну своєрідність і загальнолюдську значущість українських дум та історичних пісень, музичної спадщини Григорія Сковороди та творців хорового концерту в Україні Максима Березовського, Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, сприяти підвищенню інтересу учнів до української музичної культури XVII – XVIII століть.

Завдання проекту

1) Розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати, систематизувати та оцінювати твори мистецтва, конструювати свої знання, вести дискусію з питань художньої культури.

2) Навчити учнів співпрацювати, виконувати різні соціальні ролі, розвивати критичне мислення, ініціативність та самостійність учнів.

3)Виховувати почуття обов’язку та відповідальності, національної свідомості та патріотизму.

Питання проекту

Ключове питання:

Чому музичне мистецтво 17 – 18 століть називають «золотим віком» української музики?

Тематичні питання:

1)Чому наші пращури кобзарів відносили до розряду людей особливих, а в народі кобзаря сприймали як чоловіка Божого?

2)Чому М. Гоголь уважав кобзарів охоронцями бойової слави Батьківщини, поетами та літописцями?

3)Яке значення у культурному житті України та поза її межами відіграла створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола 1730 року Глухівська співоча школа?

4)У найповажніших концертних залах України та світу звучить сьогодні духовна музика, хорові концерти М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського. У чому секрет їхньої музики?

5)Чому Г.С. Сковорода, будучи першим музикою в оточенні російської імператриці, відмовився від кар’єри на чужині, від принад придворного життя та повернувся на рідну землю?

6)Чому до цього часу не втратила популярності музична спадщина Г.С. Сковороди?

Анотація

Життя українського народу відбивається не тільки у літописах, археологічних знахідках, але й у музичній культурі. Як свідомі громадяни, ми маємо знати історію своєї батьківщини, свого народу. Наш проект ми присвятили «золотому віку» української музики, який припадає на козацько – гетьманський період в історії України - XVII – XVIII століття.

Ключове питання, на яке ми шукали відповідь, працюючи над проектом: чому музичне мистецтво 17 – 18 століть називають «золотим віком» української музики? Відповідаючи на тематичні питання та виконуючи практичні завдання проекту, ми прагнули усвідомити внесок українських музикантів у загальнонаціональну та загальнолюдську культуру, пройнятися почуттям гордості за рідний край, відчути приналежність до європейської спільноти.

Гіпотеза, яку ми поклали в основу роботи над проектом: із часів Київської Русі українські музиканти славилися за межами України, а в козацько – гетьманську добу в Україні відбувся культурний музичний сплеск, який співпав за хронологією із розвитком європейського мистецтва бароко і класицизму. Перевіряли істинність цього твердження шляхом глибокого занурення в історію мистецтва кобзарів та лірників України періоду XIV–XV століть, досліджували тексти українських дум та історичних пісень, познайомилися із піснями: «Про Байду» (слова та музика народні), «Всякому городу нрав і права» (слова та музика Г.С. Сковороди), проаналізували їх ідейно – тематичний зміст. Ознайомилися із творами образотворчого мистецтва про кобзарів та лірників, переглянули фільм про Г. Сковороду із циклу «Великі українці» (режисер - Олексій Лябах, автори сценарію - Іларіон Павлюк, Олексій Бобровников, ведучий - Остап Ступка), перечитали вибрані сторінки роману М. Дашкієва «Страчена пісня» про петербурзький період життя музиканта Максима Березовського, познайомилися із життєписом творців хорового концерту - Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, прослухали їх музичні твори. Працюючи над проектом, учні виявили бажання інсценізувати сторінки роману М. Дашкієва, підготувати виставку репродукцій відомих художників та власних малюнків на тему: «Образи кобзарів і лірників в образотворчому мистецтві» та диск із записами музичних творів до теми.

Робота над проектом стала яскравою сторінкою життя старшокласників. Дослідження історії українського кобзарства вразило учнів. Іван Франко називав думи безсмертними пам’ятками, створеними генієм самого народу. А Микола Гоголь уважав кобзарів охоронцями бойової слави Батьківщини, поетами та літописцями. Не випадково Тарас Шевченко назвав свою першу поетичну збірку "Кобзар", що свідчить про те, наскільки важливим був для його поетичного світу образ народного співця. Уже в XIV–XVII ст. українські музиканти прославилися за межами України. Їх імена можна знайти в хроніках тих часів серед придворних музикантів, зокрема, при дворі польських королів чи російських імператорів.

Важливою подією стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладались і музичні предмети. Серед випускників Академії — Григорій Сковорода, музичний талант якого виявився надзвичайно рано. Змалечку він співав у церковному хорі. Під час своїх мандрівок Сковорода не розлучався з музикою. Він чудово грав на скрипці, лірі, сопілці, кобзі. Під час навчання в Києві він співав в академічному хорі, а у Петербурзі, куди його, як обдарованого студея, забрали за імператорським наказом, він співав у придворній хоровій капелі. Григорій Сковорода став художнім керівником інтимної капели, першим музикою в оточенні російської імператриці. Він міг би стати міністром або придворним капельмейстером. Але будучи позбавленим будь – якого марнославства і пихатості, він відмовився від кар’єри на чужині, від принад придворного життя, і повернувся на рідну землю. Хіба це не патріотизм «великого українця»?

До спадщини Сковороди належить збірка «Сад божественних пісень», яка створювалась понад 30 років і проросла із зерен Священного писання, античної літератури та народної творчості. У збірці 30 поетичних творів, які автор називає піснями. Ліричний герой збірки перебуває у пошуках правди, добра і щастя. Основу становлять сатиричні пісні соціальної спрямованості.

«Золотим віком» української музики називають XVIII століття. Це період розквіту вітчизняного хорового мистецтва. Починають формуватися такі жанри як опера, симфонія, соната, концерт тощо. У великих містах, маєтках вельмож і меценатів створюються оркестри.

Надзвичайно важливе значення в українській музичній культурі XVIII століття відіграла створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола 1730 року Глухівська співоча школа, вихованцями якої стали майбутні українські композитори Максим Березовський, Дмитро Бортнянський (співак і диригент), Артемій Ведель (співак, диригент і педагог).

І Бортнянський, і Березовський в юні роки привернули до себе увагу винятковими музичними здібностями, в дитячому віці обоє навчалися співу в Петербурзькій співацькій капелі, обоє вдосконалювали музичну освіту в Італії. Бортнянський пробув в Італії 10 років і уславив себе оперними творами, що з успіхом йшли на сценах італійських оперних театрів. Італійський період також був щасливим у житті Березовського — тут оцінили його талант, перед ним відкривалася блискуча творча перспектива. Проте після повернення в Петербург музична кар’єра українського композитора не склалася. Незважаючи на життєві труднощі, композитор продовжував писати духовні концерти.

Артемій Ведель викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі. Більша частина його життя пройшла в Києві, був послушником Києво-Печерської Лаври, багато працював у сфері духовно-хорової музики, займався педагогічною діяльністю. Українські композитори Березовський, Бортнянський, Ведель залишили значну музичну спадщину - десятки церковних композицій, оперних творів, духовних концертів, камерно-інструментальних творів тощо. В історію музичного мистецтва вони увійшли як творці хорового концерту.

Сьогодні українське суспільство хворе не тільки економічно, але й духовно. Велике мистецтво кобзарів та лірників, творчість співвітчизників – музикантів XVII – XVIIІ століть, до якого долучилися учні в процесі роботи над проектом, безумовно, сприяє оздоровленню нації. Пекуча правда «великого українця» Григорія Сковороди, яка звучить зі сторінок його пісенних творів, викриває сучасних бюрократів, прислужників, шахраїв, стяжателів і є актуальною своєю соціальною та філософською спрямованістю. Музична спадщина українських митців «золотої доби» надзвичайно цікава, їй притаманна висока піднесеність і духовність, яких так не вистачає у нашому житті. Ми пишаємося, що саме із нашої землі, із України, у світ великого мистецтва пролягли шляхи видатних співвітчизників – музикантів світового значення.

Етапи роботи над проектом

Підготовка

- визначення теми проекту;

- окреслення проблеми і мети проекту.

Планування

- обговорення структури проекту, складання плану роботи;

- визначення джерел інформації, способів збирання та аналізу

інформації, способу презентації продуктів;

- розподіл обов’язків між членами групи.

Дослідження

- збір інформації;

- робота з джерелами інформації;