Інтерес учнів до культури
малої батьківщини, бажання усвідомити внесок земляків у загальнонаціональну і
загальнолюдську культуру спонукає мене поєднувати вивчення предмета із
регіональним краєзнавством. Тому значну увагу на уроках світової літератури я приділяю
регіональному краєзнавству.
Сумщина
багата на талановитих майстрів слова. П.Куліш, П.Грабовський, О.Олесь, О.Вишня,
М. Хвильовий, П.Воронько – ось неповний перелік тих, хто пішов у великий світ
літератури з нашого краю і
досяг на мистецькій ниві неабияких успіхів. Та на Сумщині побували і нерідко затримувалися надовго не
тільки прославлені письменники України, такі як Т.Шевченко, Л.Українка,
Г.Сковорода, але й літератори Зарубіжжя.
Сумська земля стала для них джерелом натхнення, вона залишила помітний слід у
їхній творчості. Тому українознавчий аспект на уроці світової літератури, на мою думку, повинен
включати і елементи краєзнавства. Цікавими для
учнів є факти
перебування видатних світових письменників у регіоні, взаємозв’язки митців світового значення із знаменитими
земляками. Вихованню почуття любові до
рідного краю, формуванню національної свідомості учнів сприяє розгляд питань про поширення в рідному
краї європейських літературно - мистецьких напрямів. Краєзнавчий матеріал відкриває
додаткові можливості для організації
дослідницько - пошукової діяльності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури у
взаємозв’язках із рідною.
У 9 класі учні вивчають тему «Бароко як перший загальноєвропейський
напрям. Європейське і українське бароко».
Після уроку -
презентації літературної доби традиційно організовую колективну
екскурсію в Лебединський художній
музей. Перед учнями ставлю
завдання - звернути особливу увагу на експонати музею, споріднені із
барочною культурою. Групі учнів, яких найбільше зацікавила екскурсія, доручаю поспілкуватися із екскурсоводом
додатково, попрацювати в музеї, підготувати повідомлення про лебединські скарби
доби бароко. Дослідницько – пошукова робота учнів у
місцевому музеї зацікавлює учнів. На наступному уроці вони натхненно
розповідають про великого шанувальника
мистецтва на Лебединщині, власника маєтку в селі Михайлівна графа Капніста -
нащадка гетьмана Полуботка. Капніст мав
власну домашню картинну галерею. Згодом вона стала окрасою місцевого художнього
музею. В одному із залів Лебединського художнього музею представлені «парсуни»
- портрети «поважних персон» України -
гетьмана Сагайдачного, батька гетьмана Полуботка, його дружини, двох синів -
Андрія та Якова, внучки гетьмана Полуботка, подружжя Миклашевських, подружжя
Коробовських і правнука Полуботка
Коробовського. У нашому музеї можна побачити і старовинні меблі із маєтку Капніста. Дивани, крісла,
кушетки, шухляди, столи, стільчики, підсвічники, виконані в стилі бароко.
Невелика кушетка прикрашена позолотою. На бильцях - листочки, які нагадують
виноградну лозу. Візерунчасті стільчики і ніжки столів мають форму левів, столи і вітіюваті підсвічники, вкриті позолотою, - це
найбільш вражаючі пам’ятки барочної доби, які знайшли собі місце серед експонатів
Лебединського художнього музею.
У музеї збереглася ікона Архангела Михаїла, написана невідомим художником
на початку ХVІІІ
століття. У зовнішності святого знаходимо риси схожості із Петром І. У наших
краях під час російсько - шведської війни знаходилася штаб - квартира
російського царя. Напевне, невідомий художник був близьким до особи самодержця.
Тому він і втілив царські риси в образі святого. Крім того,
Архангел Михаїл нагадує українського козака, що дозволяє віднести
полотно до козацького бароко. Козацьке походження святого підкреслює зброя в
руках. Яскраво - червоний одяг із
численними візерунками й завитушками та позолотою, розкішні крила, світлий ореол німба над головою - все
це надає картині піднесеного святкового
релігійного вигляду. Іконі
властива парадність, декоративність, пишність, що ріднить її
з барочною культурою.Так народжуються сторінки
учнівського творчого звіту про екскурсію в музей, діти долучаються до мистецтва рідного краю,
вчаться бути дослідниками.
До регіональних скарбів мистецтва звертаємося при вивченні теми «Просвітництво» (9 клас).
Характеризуючи мистецьку епоху, вчитель
або підготовлені учні демонструють репродукції всесвітньовідомих полотен
Шардена, Н.Ланкре, Г.Робера, А.Ватто,
фотографії Андріївської церкви у Києві (проект архітектора Растреллі),
Бранденбурзьких воріт у Берліні (архітектор Лангганс) та ін. Учитель наголошує, що одна із картин
художника Робера «Руїни з аркою», написана 1786 року, прикрашає один із залів Сумського художнього
музею. Тут можна познайомитися також із картиною «Сцена в саду» іншого
французького художника епохи Просвітництва Н.Ланкре, написаною в стилі рококо в
1730 - ті роки. Репродукції обох картин можна знайти у книзі «Сумський художній
музей» ( авт. Побожій С.І.). Пропоную
дев’ятикласникам відвідати Сумський художній музей з метою знайомства із
творами образотворчого мистецтва і
самостійно написати відгук на одну із
картин або підготувати заочну екскурсію.
Знайомлячи школярів із
життєписом російського письменника
М.Лермонтова у 9 класі,
інформую учнів про те, що до
революції 1917 р. в селі Бобровому на
Лебединщині знаходилась садиба Анненкових,
і що одна із представниць цього роду
Віра Іванівна Анненкова по чоловікові стала родичкою
М.Ю. Лермонтова. Поет познайомився з нею ще до її заміжжя. Наша
землячка була донькою Івана Яковича Бухаріна, який займав ряд відповідальних
постів. Наприклад, у 1820 році був губернатором Києва. У їхньому домі зупинявся
Пушкін, коли разом з генералом Раєвським подорожував на Кавказ. Вірі
тоді було 8 років. У 1830 році цар Микола Перший призначив батька Віри Іванівни
на посаду сенатора в одному з департаментів Москви. До цього сім’я жила в
Петербурзі. У світської красуні Віри було своє коло знайомств, куди входили
російські знаменитості. Відомо, що нашій землячці присвячував свої поезії
Пушкін. Її називали лермонтовською музою.
До уроку – знайомства з поезією
Лермонтова традиційно учні отримують
завдання - познайомитися з життям і
творчістю поета, деяким учням
учитель пропоную виконати індивідуальні
завдання:
- Знайти у
збірці поезій М.Лермонтова вірші, присвячені Вірі Анненковій, підготувати їх
виразне читання.
- Відвідати
Лебединський художній музей, познайомитися із експонатами, які (як гадають
місцеві краєзнавці) потрапили в нього із села Бобрового (портрет Віри Іванівни
та портрети членів сім’ї, ажурної роботи
інкрустований дамський письмовий стіл, кольорові акварелі); поділитися
враженнями від екскурсії.
До уроку знайомства із особистістю
російського письменника і драматурга А.П. Чехова учні готують повідомлення про перебування письменника на
Сумщині. Користуючись додатковими
джерелами, учні з’ясують, що у
нашому краї російський митець бував тричі: у 1888, 1889 і 1894 роках. Про свої
враження від подорожей письменник писав у листі до М. Лейкіна: «Був я в
Лебедині, в Гадячі, в Сорочинцах і в багатьох прославлених Гоголем місцях. Що
за місця! Я зовсім зачарований. На моє щастя, погода весь час стояла чудова,
тепла. Проїхав я в колясці 400 верств, ночував у десяти місцях…Все, що я бачив
і чув, таке нове, хороше і здорове».
В якості додаткового індивідуального завдання до уроку пропоную учням з’ясувати: над якими
творами працював Чехов, перебуваючи на Сумщині? До яких жанрів вони належать?
Рекомендую самостійно
прочитати деякі з них і поділитися враженнями від прочитаного.
Не можна оминути
відомостей регіонального
краєзнавства на уроці, присвяченому творчості В. Маяковського, бо саме на лебединській землі народився «батько футуризму» Давид Бурлюк, який для
Володимира Маяковського, лідера однієї з найяскравіших течій «срібної» доби
російської поезії, «українець з - під Лебедина», художник і літератор, став учителем. Ось що писав про Давида
Давидовича всесвітньовідомий поет: «З повсякчасною любов’ю думаю про
Давида. Прекрасний друг. Мій справжній учитель Бурлюк зробив з мене поета.
Читав мені французів і німців. Підсовував книжки. Не відпускав ні на крок.
Видавав щодня 50 копійок. Щоб писати, не голодуючи». За переказами, влітку 1913
року, разом із Бурлюком в Рябушки, малу
батьківщину українського митця, приїздив і В. Маяковський.
Д. Бурлюка знав і шанував увесь світ: в Японії, у Нью -
Йорку відкрили його меморіальний музей. На рідній українській землі про Д.
Бурлюка в часи становлення незалежної Української держави, 1993 - ого року у
Львові вийшла монографія Олеся Ноги «Давид Бурлюк і мистецтво всесвітнього авангарду». Майже одночасно
Уфимський художній музей (Росія) видав два альбоми - каталоги творів митця.
Провести пошукову роботу пропоную одинадцятикласникам заздалегідь. Оскільки у школі створений
музей - центр з вивчення історії і
культури рідного краю, націлюю учнів детально познайомитися із експозицією музею,
присвяченою знаменитому земляку, спонукю їх до знайомства із матеріалами
місцевих періодичних видань, до
написання рефератів, доповідей чи
підготовку усних повідомлень про взаємозв’язки
знаменитого земляка із прославленим російським поетом. Залюбки учні під керівництвом вчителя беруться за
створення дослідницьких робіт. Кращою із таких робіт є робота тепер уже
випускниці, яка присвячена творчим контактам російського поета В. Маяковського
і нашого земляка із с. Рябушки Д. Бурлюка. На одному із уроків група учнів, яких
зацікавила ця тема, презентувала свої матеріали дослідження.
Із метою поглибленого вивчення
зарубіжної літератури у взаємозв’язку з краєзнавством використовую систему
завдань для додаткової самостійної роботи. Наведу приклади деяких із завдань.
1. Майже весь 1899 рік в Сумах жив і
працював письменник Купрін. Враження від перебування відбилися в оповіданні «Як
я був актором». Знайдіть у тексті твору місця, що свідчать про це.
2. Про враження від перебування на Сумщині
російський письменник І.Бунін розповів у нарисі «Толстой». Прочитайте твір. Чи
вдалося вам з’ясувати, де саме перебував І.Бунін на Сумщині?
3. Відомо, що М.Гоголь бував у Глухові і
Ромнах. Про Глухів згадує письменник в
повістях «Тарас Бульба» та «Страшна помста», а про Ромни – у повісті «Майська
ніч». Знайдіть місця у творах, де
згадуються Глухів та Ромни.
4. Художник і педагог, директор
Петербурзької академії мистецтв А.П.
Лосенко (1737 – 1773), автор
живописного полотна на тему
«Іліади» Гомера – «Прощання Гектора з Андромахою» (1773 р.) – наш земляк. У якому місті він народився?
5. Російський поет - футурист, художник
Давид Давидович Бурлюк народився на Сумщині. Де саме ? Складіть родовід родини
Бурлюків, маршрут подорожей художника
рідною землею і країнами Зарубіжжя.
Об’єктом дослідницько –
пошукової діяльності учнів на
уроках, крім традиційних питань (українське коріння зарубіжних
письменників, зацікавленість зарубіжних письменників українською історією та культурою, українські
мотиви й тематика, використання
українських фольклорних і літературних
традицій у творчості зарубіжних
митців, творчі контакти
зарубіжних митців із діячами української культури і т.п. ), постають питання про поширення на українській землі
європейських літературно -
мистецьких напрямів та відображення тем,
образів, сюжетів світового мистецтва в
українському живописі та музиці. Краєзнавчий матеріал відкриває додаткові
можливості для організації дослідницько
- пошукової діяльності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури у взаємозв’язках
з рідною. Привертаю увагу учнів до місцевих скарбів мистецтва, фактів
перебування видатних світових
письменників у регіоні, взаємозв’язків
митців світового значення із знаменитими земляками. Залучаю учнів до роботи в дослідницьких групах та групах
за інтересами, до підготовки рольових ігор
та участі в них, створення
порівняльних і цитатних таблиць, маршрутів подорожей зарубіжних літераторів
українською землею; відвідання місцевих музеїв з метою знайомства з творами мистецтва, що демонструють
певний літературно – мистецький напрям, написання творчих звітів про екскурсію,
відгуків про твір мистецтва, проведення заочних екскурсій тощо.
На уроці літератури важливо створити
умови для особистісного зростання і творчого самовираження учнів. Використання
можливостей українознавства і краєзнавства на уроках зарубіжної літератури у
поєднанні з дослідницьким методом навчання та залученням учнів до пошукової
діяльності дає позитивні
результати. У учнів
посилюється інтерес до вивчення предмету,
знання школярів становляться ґрунтовнішими. Діти набувають навичок
порівнювати і зіставляти літературні явища, відчувають себе
«дослідниками», вчаться критично мислити, орієнтуватися в інформаційному просторі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий