Сцена 1
(Слайд 1)
1 ведучий. Ми знову запалюємо свічки…
2 ведуча. Наша вітальня розчинила двері для друзів…
1 ведучий. Для тих, хто цінує мистецтво: музику, живопис, літературу,
театр, кіно…
2 ведуча. Ні- ні! Не тільки для тих, хто шанує, але й для тих, хто ще
тільки починає вглядатися в живописні полотна, вчитуватися в класику,
замислюватися над фільмами та театральними виставами, починає прислухатися до
тремтливих звуків романсів…
(Слайд 2)
1 ведучий. Сьогодні ми познайомимося з історією виникнення романсу, будемо насолоджуватися
українськими та російськими романсами, дізнаємося більше про авторів та
виконавців романсів, поговоримо про прекрасне, яке чарує назавжди.
Звучить початок романсу
«Очарована, околдована» (муз. М. Заболоцького, сл. М. Звєздінського)
(Слайд 3)
2 ведуча (на фоні музики). Романс… Он полон очарования
и светлой грусти. Встреча с ним всегда приятна и желанна. Родиной романса считается Испания. Именно
здесь в XIII - XIV вв. странствующие поэты-певцы создали новый музыкальный
жанр. Слово "романс" происходит от испанского "романсе", то
есть исполняемый на "романском" языке (так назывался тогда
испанский), а не на латинском - официальном языке католической церкви. Как это
понимать? Очень просто. В то время в Испании все церковные песнопения исполняли
на латыни, а так называемые светские песни пели на национальном языке. Потому
произведение, написанное на романском языке, называли романом, а стихотворения,
положенные на музыку - романсами. Позже романсом в Испании стали считать всякую
сольную песню, исполняемую в сопровождении музыкального инструмента, чаще всего
гитары или фортепьяно.
(Слайд 4)
1 ведучий
Романси говорять про нерозділене кохання,
ревнощі, дружбу, дуже часто про розлучення, тугу за батьківщиною, про
красу коханої дівчини, жінки, про красу рідної природи. Мелодії романсів дуже
красиві, прості, легко запам’ятовуються… Часто
у спектаклях, кінофільмах, телепостановках звучать зворушливі романси,
які допомагають яскравіше відтворити душевний стан героїв.
(Слайд 5)
2 ведуча. Фільм «Жорстокий романс» - спільна робота композитора Петрова та
кінорежисера Ельдара Рязанова. У ньому йдеться
про трагічне кохання дівчини. Увесь фільм звучить, як один великий
романс. У музиці чути і пристрасть, і ніжність, і біль, і тривогу, і
страждання. Написана у традиціях російської класики, музика, по суті, є
сучасною, її не сплутаєш із романсами минулого століття. Це не
стилізація,а фантастичне вміння
поєднувати старовинне й сучасне в єдине, гармонійне звучання – у сучасний
романс.
На екрані - фрагмент к/ф
«Жестокий романс», звучить романс «А напоследок я скажу» (муз. А. Петрова, сл. Б. Ахмадулиной)
Сцена 2
(Слайд 6)
1 ведуча
Стрілися двоє, що долею схожі,
Може, десь тут, або, може, десь там…
Дивляться в очі, чи вірити можна
Теплій руці і привітним словам?
2 ведучий
Берег любові в далекім тумані,
І допливеш, коли тільки удвох,
І допливеш, коли спільне бажання…
Берег любові і хвилі тривог.
І ведуча
Стрілися двоє в житейському морі,
Може, сьогодні, може, колись…
В серця питаються: йти далі поруч
Чи, постоявши, навік розійтись?
2 ведучий
Стрілися двоє – так просто і звично,
Хочеться радісне слово сказать…
1 ведуча
Чом же у тебе печаль на обличчі?
2 ведучий
Чом на щоці в тебе тиха сльоза?
Звучить романс із к/ф
«Жестокий романс» - «Любовь – волшебная страна» (Муз. А. Петрова, сл. Е. Рязанова)
Сцена 3
Слайд 7
1 ведучий. У всі часи, у різних країнах існували ліричні пісні про кохання.
Їх співали і прості селянські дівчата, і міські панночки, і їхні служниці. Звичайно, ці пісні не могли бути однаковими для бідних і
багатих, особливо у «галантному» ХVІІ столітті. Аристократи того часу з
презирством ставилися до простонародних пісень. Навіть само слово «пісня»
здавалося їм «плебейським». Саме тоді по всій Європі пісні любовного змісту і з
чутливою мелодією, на відміну від простонародних, і стали називати красивим іспанським
словом «романс».
Слайд 8
2 ведуча. Романси були і народні, коли написанням
романсу займалися не тільки композитори, а й співаки- аматори. Їхні імена часто
лишалися невідомими. Наприклад, невідомий український автор створив українські
народні романси: «В чарах кохання», «Не питай, чого в мене заплакані очі». Ці популярні романси виконувалися і вдома, і на
вечорах. Більшість відомих романсів мають своїх авторів. Романси ХІХ і перших
десятиліть ХХ століття і сьогодні близькі та зрозумілі нам так, як колись були
близькі й зрозумілі людям минулого століття.
Слайд 9
1 ведучий
На голови, де наче солов’ї,
Своє гніздо щодня звивають будні.
Упав романс, як він любив її
І говорив слова їй незабутні.
Ось, як тепло, як несподівано сказала про
романс Ліна Костенко: « І справді, коли поруч звучить романс, хочеться вірити,
що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого чи
втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати.
Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірилися в усі часи.
Саме романс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана
Франка, тривогу й сум Олександра Олеся».
Звучить романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (муз. А. Кос-Анатольського, сл. І. Франка) у виконанні Анатолія Солов’яненка (кліп)
Сцена 4
Слайд 10
1ведуча. Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає
мелодійність. Його не співають на площах і народних
гуляннях. Він звучить у тісному домашньому колі, коли збираються близькі за
духом і настроєм люди, ось як ми сьогодні з вами. У такому колі і співаються
ліричні пісні, і довіряємо ми цій пісні свої найінтимніші почуття. Кажуть, не
знайти такого зілля, щоб ним можна було потамувати кохання. У народній пісні
стверджується: од хвороби ліки
знають, од любові помирають. І все одно до кожного приходить ця бентежна пора.
Коханий мій, а я твоя,
Зійшла вже зіронька ясна.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.
В усі
часи ця пісня була популярною. Не всім відомо, що це теж романс.
Звучить романс «Весна
іде» (слова і музика народні) у виконанні Т. Повалій
(слайд 11)
2 ведучий
Ніч
яка, Господи, місячна, зоряна:
Видно,
хоч голки збирай…
Вийди,
кохана, працею зморена,
Хоч на
хвилиночку в гай!
Цей
український романс відомий усім. Але, мабуть, не всі знають, що автор його –
талановитий драматург, письменник, поет, основоположник українського театру –
Михайло Старицький. У житті Михайла Старицького трапилась така історія. Одного
разу, коли Михайло був вродливим, струнким гімназистом він пішов прогулятися до
річки і там почув, як ніжно, сумовито і так дзвінко співає на березі дівчина.
На дерев’яному помості побачив юну, тонкостанну з чорною тугою косою дівчину,
що стояла босоніж в білій вишитій сорочці, чорній спідниці, викручувала мокру
білизну і співала. Це було кохання з першого погляду. Запросив її на вечорниці.
Відповіла йому, що не прийде, бо не має черевиків, та й не гоже наймичці гуляти
разом з паничами. З великої любові до дівчини, із щемкого болю нерозділеного почуття
кохання, місячної ночі Михайло Старицький склав вірша і дав йому назву
«Виклик». Вперше вірш був надрукований у 1865 році в журналі «Нива», коли поету
виповнилось двадцять п’ять років. Музику написав Микола Лисенко.
А зараз ми і послухаємо цей чудовий
український романс.
Звучить романс «Ніч яка
місячна» (муз. народна, сл. М.
Старицького) (відео)
Сцена
(Слайд 12)
2 ведуча. В России этот жанр появился в начале XIX века и сразу
завоевал всеобщую любовь. Первые русские романсы сочинялись на французском языке,
причем не только композиторами, но и певцами-любителями. И вот уже два с
половиной века русские романсы покоряют слушателей своей лиричностью,
задушевностью, непосредственностью передаваемых в них чувств.
1 ведучий. В мелких вокальных формах находили непосредственный
отклик события общественной жизни, думы, чувства, которыми жили люди. Романс и
песня чутко отражали взгляды, вкусы, мировоззрения различных слоев общества.
Они постоянно звучали и в дворянской гостиной, и в скромном доме мещанина, на
шумных пирушках молодежи и тайных собраниях.
2 ведуча. Много русских романсов
написаны на стихи известных поэтов - А. Пушкіна, М. Лермонтова, А.
Толстого, Ф. Тютчева, А. Фета, С. Есенина,
Б. Ахмадулиной, М. Цветаевой. Самое ценное в музыке
русского романса - его богатая и выразительная мелодия. Алексей Николаевич
Толстой написал около 150 стихотворений, посвященных любимой женщине, которая
12 долгих лет не могла стать его женой. Большинство из них впоследствии стали
романсами. Музыку для них писали Чайковский, Мусоргский, Римский-Корсаков и
другие известные композиторы.
Виступ учнів
1 ведучий. Перу И. С. Тургенева принадлежат
прекрасные стихи, ставшие впоследствии романсом. Создание его связывают с именем французской певицы
Полины Виардо, с которой Тургенев познакомился во время ее гастролей по России.
Впервые увидев в опере 22-летнюю примадонну, Иван Сергеевич внезапно ощутил
зарождение того чувства любви, которому суждено было продлиться всю жизнь.
Тургенев сопровождал ее на гастролях, всегда был готов разделить с ней
торжество успеха или беду неудачи, он писал ей письма, полные искреннего
восторга, участия, и, конечно, любви. Так продолжалось без малого 40 лет.
Трагизм положения был в том, что он безумно любил женщину, с которой нельзя
было создать семью. Она была замужем. Но вместе с тем он говорил:
"Страдание - это счастье, которое, например, эгоисту или человеку низкому
неведомо».
(слайд 13)
2 ведуча. Стихотворение
"Утро туманное" И.С. Тургенев написал в ноябре 1843 года. В произведении
слышится щемящее чувство тоски по ушедшему счастью, родине, которую автор
добровольно покинул и жил на краю чужого гнезда в семье Полины Виардо. Музыку к
этим прекрасным словам написал офицер лейб-гвардии гусарского полка Эраст
Абаза, одаренный музыкант, тонко чувствовавший прекрасное.
Звучит романс "Утро туманное" (муз.
Є. Абаза, сл. И. Тургенева)
Сцена 6
1 ведуча. Автором русского романса "Гори, гори, моя
звезда" был талантливый русский
композитор Петр Петрович Булахов. Жизнь его проходила
в тяжелой нужде. Из милости композитора приютил в своей московской усадьбе
Кусково граф Шереметьев. С тех пор
прошло более 100 лет, а мелодии П.П. Булахова звучат, помогая людям пережить невзгоды.
Звучит романс "Гори, гори, моя звезда"(муз. П. Булахова, сл. Чуєвського)
2 ведучий. Складною виявилася доля ще одного автора російських
романсів М. Звездінського. Доводилося багато працювати. Але, коли муза
відвідувала його душу, писалися пісні. Це були пісні не на замовлення, а для
душі. Пісні склалися у цикл, який він назвав «Ностальгічний романс». Один із
улюблених романсів цього циклу – «Очарована, околдована». Звєздінському дуже
хотілося, щоб кожна жінка, послухавши романс, прийняла його як присвячення
тільки їй. Романс звучить як освідчення людини, що кохає, звучить, як молитва
вірності, як молитва кохання.
Звучить романс «Очарована, околдована» (муз М. Звездінського,
сл. М. Заболоцького).
Сцена 7
1 ведучий. Ще один образ романсу. Це образ жінки-матері. Здається,
відтоді, як людина винайшла колесо, її охопила пристрасть до зміни місць. Не
встигло й молоко на губах обсохнути, як кидаємо домівку - і летимо. За синім птахом, за довгим
рублем, чи ще чимось, украй необхідним. Думаємо – тимчасово, а виявляється -
назавжди. Мчимо підкорювати світ, а насправді – просто шукати місце під сонцем.
2 ведуча. І вже коли знесилені крила, а перед очима – суцільна смуга,
раптом згадуємо, що є на світі ті самі рідні села, де взимку - глибший сніг, а
влітку – більше сонця, де небо просторіше і довше бабине літо, і вишні рясніше
цвітуть, і люди добріші, де вмить минає втома і дихається легко, спокійно, куди
можна приїхати без попередження, бо тебе там завжди чекають. Той єдиний зелений
прихисток, частина твого серця, твій дім. Відомі кожному українцю романси
«Чорнобривці», «Рідна мати моя».
«Пісня про матір» (муз. І. Поклада, сл. Б. Олійника) звучить у виконанні Т.
Повалій
(слайд 14)
1 ведучий. Любовь к романсу
непреходяща. Он звучал много лет назад и звучит сегодня. Он волновал души
великих людей и простых смертных. Романс затрагивает в душе самые невидимые
струны прекрасного, высокого, необъяснимого. Конечно, сегодня мы не успели
побеседовать обо всех романсах, их авторах и исполнителях. Да это и невозможно.
Но мы унесём с собой искренность,
сердечность. И хотя люди сегодня стали менее сентиментальными, почти не
романтичными, но тема романса остается вечной, как вечна тема любви…
2 ведуча. Романси, почуті нами сьогодні – це плоди кохання: кохання
щасливого (якого бажаємо вам) і нещасного, взаємного і без відповіді. Романс
створила любов, як і все на цьому світі.
«Через красу до людяності», - підкреслював відомий
педагог Василь Сухомлинський. Ми сьогодні
доторкнулися до краси у віршах, музиці, кінематографі, до краси у почуттях. І хочеться вірити, що після цієї
зустрічі ми станемо добрішими, розкриємо Зір Душі і
відчуємо красу навколишнього світу і людей, які нас оточують. Ми сподіваємося,
що наша мистецька вітальня залишиться у ваших спогадах , і кожна нова зустріч з романсом для вас тепер буде справжнім святом, значною та хвилюючою подією.
Звучить мелодія Зубкова
до кінофільму «Циган»
Комментариев нет:
Отправить комментарий